Доповідь Тарасевич сосна

Information about Доповідь Тарасевич сосна

Published on July 14, 2014

Author: sergey111768

Source: authorstream.com

Content

Всихання соснових насаджень у Житомирському Поліссі: Всихання соснових насаджень у Житомирському Поліссі Тарасевич О. В. 2014 Поліський філіал Український ордена „Знак Пошани” науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького PowerPoint Presentation: І Проблема Упродовж останніх років у лісах Полісся України загалом і Житомирської області зокрема активізувалися лісопатологічні процеси, які стали хронічними та призводять до всихання соснових насаджень. У багатьох насадженнях всихання відбувається швидкими темпами, протягом одного вегетаційного періоду. В більшості випадків це відбувається у пристигаючих насадженнях природного походження, у сприятливих для зростання сосни звичайної умовах. Однією з причин ослаблення насаджень є грибні хвороби викликані офіостомовими грибами, надалі для зручності будемо використовувати термін - мікози, які можуть розвиватися у гострій чи хронічній формах. У Європі значну увагу приділяють судинним мікозам дуба, збудниками яких є мікроміцети, в т. ч. Ceratocyst і s cubanum , Ceratocyst і s roboris та ін. У хвойних насадженнях штату Онтаріо американські вчені виділили 32 види роду Ceratocyst і s , які зумовлюють розвиток хвороб хвойних порід. Збудників хвороб родів Ceratocyst і s та Ophiostoma можуть активно чи пасивно переносити стовбурові шкідники – короїди та вусачі, а також шкідники коріння. Серед поширених видів стовбурових комах, які можуть переносити збудників хвороб дерев сосни – верхівковий короїд, чорний сосновий вусач, хвороб ялини – типограф (друкар). PowerPoint Presentation: Всихаюче дерево сосни PowerPoint Presentation: Всихаюча група дерев сосни PowerPoint Presentation: Всохле насадження PowerPoint Presentation: Переріз стовбура в кроні Переріз стовбура в комлі Ознаки хвороби – “синява” PowerPoint Presentation: Схема заселення короїдами (коричневий колір) та лубоїдами (червоний колір) і поширення мікозів (блакитний колір) по стовбурах дерев Модель 1 Модель 2 PowerPoint Presentation: Для сосни роль комах у перенесенні збудників хвороб підтверджено як зарубіжними науковцями, фінськими, шведськими, російськими (Інститут лісу СО РАН м. Красноярськ – Н.В.Пашенова), так і вітчизняними (УкрНДІЛГА, Східлісозахист). Останніми доведено можливість перенесення цих грибів 20-ті видами короїдів, златок і вусачів (Мєшкова, Скрильник, Кукіна), зокрема коренежилами у соснових культурах (Мєшкова, Давиденко). Розвиток хвороби у живих деревах може призвести до їх ослаблення, а у зрубаних – до погіршення якості деревини. Процес всихання соснових насаджень на Поліссі виявляється типово. Спочатку він має дифузний характер (всихають окремі дерева), пізніше – всихання стає дифузно-груповим (всихають окремі групи дерев більш-менш віддалені на площі виділу), а на кінцевій стадії розвитку хвороби всихання охоплює значну частину деревостану. Всихання має верхівковий характер і відбувається за такою схемою: верхня частина крони дерева спочатку рідіє, потім хвоя на верхівці дерева жовтіє, згодом пожовтіння або побуріння хвої охоплює більшу частину крони, причому хвоя не опадає, і врешті-решт дерево гине. У перерізах скелетних гілок і кронової частини стовбура наявні ознаки ураження судин офіостомовими грибами. Ознакою хвороби є синява (посиніння) деревини, (російською -«синева» , англійською – “ blue stain ”). Хвороба має гострий характер, і від появи початкових симптомів захворювання до повного всихання дерева минає один вегетаційний період. Подібні процеси всихання соснових деревостанів нами відмічені практично на всій території Житомирської області. Протягом останніх 2-х років Поліським філіалом УкрНДІЛГА було проведено дослідження цієї проблеми у лісових насадженнях державних лісогосподарських підприємств: Малинського, Городницького, Новоград-Волинського, Радомишльського, Овруцького, Коростишівського та Малинського лісгоспу АПК. На фотостендах представлено типові прояви хвороби та її наслідки у насадженнях зазначених підприємств. PowerPoint Presentation: ІІ Наслідки Наслідками розвитку виявленої хвороби є погіршення санітарного стану соснових насаджень, всихання дерев і втрата технічної придатності деревини внаслідок «посиніння», зменшення її ринкової вартості, збільшення чисельності шкідників та їх поширення на суміжні ділянки деревостану. Посиніння деревини, залежно від категорії санітарного стану дерева, може охоплювати тільки верхівкову частину крони або всю крону, частину стовбура або весь стовбур. Надзвичайно важливу роль у зменшенні негативних наслідків хвороби відіграють терміни проведення відповідних санітарних заходів. Чим коротший період від виявлення осередків захворювання до їх ліквідації, тим кращими є перспективи збереження насадження. Невчасно проведені санітарні рубки без урахування темпів поширення хвороби призводять також до значних економічних втрат. Нещодавно у дальності ДП «Коростишівське ЛГ» виникла неординарна ситуація. У кварталі 12 виділі 4,2 на площі 0,8 га Коростишівського лісництва було відведено суцільну санітарну рубку в січні 2014 року, що було передбачено планом оздоровчих заходів. Насадження мало явні ознаки захворювання (див фото). В установленому порядку, відповідно до нормативних документів, насадження було відведено в рубку – зроблено перелік і матеріально-грошову оцінку, виписано лісорубний квиток. Планувалось отримати 34 м. куб пиловника,10 м. куб буд лісу, 6 м. куб балансів (разом 50 м. куб ділової деревини), 73 м. куб дров технологічних та 48 м. куб дров паливних (всього дров 121 м. куб). Згідно з лісорубним квитком рубка була розпочата 03.02.2014 року. Місцеве населення в категоричній формі виступило проти проведення рубки в даному насадженні. Рубка лісівниками була зупинена. При цьому частину (99,14 м.куб) заготовленої деревини вивезено, частина зрубаних дерев знаходиться на лісосіці, але значна частина запланованих у рубку дерев не зрубана. PowerPoint Presentation: В результаті ми маємо погіршення санітарного стану насадження, як за рахунок збільшення кількості усихаючих дерев, так і площі, яку вони займають з одночасним масовим розвитком шкідників (тому що не вивезли зрубану деревину, яка їх приваблює). Проведені розрахунки, які базувались на порівнянні якості деревини при відводі і станом на 07.07.2014 року показали, що якість деревини значно знизилась і навіть після відновлення рубки однозначно не буде отримано тієї кількості сортиментів, які зазначені в лісорубному квитку. Буде заготовлена в основному дров’яна деревина низької якості і невисокої вартості. На даний момент, коли збут низькосортної продукції є проблемним, наші втрати становитимуть 47,3% від попередньої ціни, тобто ми отримаємо за реалізацію деревини суму практично у 2 рази меншу, і це без врахування екологічних та інших чинників. Постає питання – яким чином врегулювати цю ситуацію і хто відповість за збитки лісовому господарству?! Адже постраждалими у даному випадку є не тільки безпосередні виконавці, тобто працівники лісового підприємства, але й саме місцеве населення, яке вболіває за збереження лісів . PowerPoint Presentation: Вузька смуга деревостану з ознаками захворювання, яка утворилась після санітарних рубок суцільних PowerPoint Presentation: ДП “Коростишівське ЛГ”, Коростишівське л-во, кв. 12, вид. 4.1, пл. 0,6 га ДП “Коростишівське ЛГ”, Коростишівське л-во, кв. 12, вид. 4.2, пл. 0,8 га PowerPoint Presentation: ІІІ Шляхи подолання Для підвищення продуктивності і стійкості соснових лісів Полісся України до шкідників і хвороб необхідним є розробка концепції лісовідновлення і лісорозведення на принципах екологічно орієнтованого лісівництва. Пропонуємо здійснювати наступні заходи: 1. Необхідний постійний лісопатологічний моніторинг за санітарним станом насаджень, своєчасне виявлення осередків прояву хвороби, і в першу чергу у ослаблених насадженнях (де відмічено площі, пройдені низовими пожежами; кореневі гнилі; відмирання кореневої системи при зміні рівня ґрунтових вод; пошкодження ураження крон комахами-хвоєгризами, раком-сірянкою, промисловими викидами в атмосферу, вітром, снігом та льодом). 2. Зменшення загрози поширення стовбурових комах – переносників збудників хвороб (великий та малий соснові лубоїди, верхівковий та шестизубий короїди), шляхом викладання ловильних дерев та використання феромонних пасток. Феромонні пастки в Україні не виробляють, а реєстрація зарубіжних феромонів потребує великих коштів. 3. Під час проведення рубок уникати утворення вузьких смуг соснових деревостанів з рівними сторонами, які будуть добре прогріватись сонцем. Залишати листяні породи та дерева-насінники сосни, стійкі до захворювань. 4. Заготовлену в осередках захворювань деревину вивозити в максимально стислі терміни, а за неможливості термінового вивезення корувати, лісосічні залишки утилізувати. 5. Лісовідновлення проводити з максимально можливим використанням природного поновлення. Заготівлю насіння проводити з дерев, стійких до захворювань. Посилити дослідження з питань селекції лісових порід на стійкість до найбільш поширених хвороб. 6. Продовжити дослідження в даному напрямку з одночасним інформуванням населення через засоби масової інформації. Дякую за увагу: Дякую за увагу

Related presentations


Other presentations created by sergey111768

meshkova_volyn14
14. 07. 2014
0 views

meshkova_volyn14